Аннотация

Цілує осінь дотиком прикрас
Замислені гаї і мрійну далечінь;
От хмари низько перейдуть нараз,
На землю кинуть невловиму, легку тінь.
Вогні горять барвистих фарб. Краса!
І тихий шерех смутку лине до душі,
Як творча радість спогадів в лісах
Бринить чуттям часу в осяяній тиші.
В багряній заграві пісень тече
Достиглий час, і мрійним сном збігає день. . .
Блакить небесних риз узори тче,
Й глибокий сум врочиста прозолоть пр'яде. . .

Впечатления о книге:  

Прочитавшие эту книги читали: