Париж кінця 1950 — початку 1960-х років, епоха рок-н-ролу й Алжирської війни. Героєві дванадцять — вік, коли все: навчання в ліцеї, розлучення батьків, узагалі життя — дається досить важко. Тож Мішель Маріні переймається не так навчанням, як грою в кікер, музикою, фотографією та читанням. Завдяки таланту забивати голи маленьким червоним м’ячиком він став завсідником бістро «Бальто». Там, у прихованій кімнаті, прозваній Клубом невиправних оптимістів, він знайшов прихисток і друзів — інтелектуалів, які, щоб урятувати своє життя, перетнули залізну завісу. Ця зустріч раз і назавжди змінила життя Мішеля. Бо всі ці люди були невиправними оптимістами.
Barbud про Гончарова: Графиня Суровая (Альтернативная история, Попаданцы)
02 09
Дерьмище редкостное. Первые мысли после попадания - как бы разбогатеть? Чтобы разбогатеть, надо кого-то ограбить. Грабить - так уж и убивать до кучи. Не свои - не жалко. Все это приправлено смердящим шовинизмом, расхожими ……… Оценка: нечитаемо
mysevra про Майер: Eclipse [en] (Любовная фантастика)
27 08
Не понимаю, почему так романтизируют эту историю. Это же так практично: лучше выбрать бессмертное существо, которое обеспечит тебе и здоровье, и богатство, и красоту, чем ютиться с полуживотным в индейской резервации, работая ……… Оценка: плохо
2009