Книга известного немецкого писателя Михаэля Энде "Бесконечная история", как и ее голливудская экранизация, приглашает читателя в путешествие по стране Фантазии. Эта увлекательная эпопея с настоящим многоцветьем образов и драматичным сюжетом учит мужеству, любви и доброте.
Впечатления о книге:
STAR-MAN про Энде: Бесконечная история [Die unendliche Geschichte ru] (Классическая проза)
17 06
Історія якої не існує.
Історія, якої нема. Так, дійсно нема ніяких історій. В наші фантазії багато чого існує. Кожен раз мріючи ми, стираємо колишнє, додаючи нові і нові історії. Ми з самого дитинства в мріях робимо те, що насправді ніколи не зробимо, що ніколи не трапиться, чого насправді немає. В мріях ми відчиняємо такий світ, якого нам так не вистачає в цьому житті. Саме в наших мріях ми з вами створюємо самих себе. Доброго або поганого, радісного або сумного, людину в майбутньому і не тільки. Оскільки ми можемо мріяти тими діями та фактами які маємо в цьому реальному житті. Не можливо щось сформулювати, що ми ніколи не бачили і не здогадуємося про це. Наша фантазія розширюється, підносить вище і вище, заспокоюючи і радуючи нас створеним дивним світом. Світом в яких ми знаходимо спокій, далекий від того світу в якому живемо і ховаючись від суєти і турбот.
Іноді ці наші мрії стають реальністю. Адже якщо мрієш, фантазуєш то ти вже сам того не відаючи, підштовхуєш сам себе до рішучих дій. І ти готовий до несподіваних ситуацій і дій, це вже пройшли, нехай і в мріях або снах. Може бути щоб отримати бажане ми самі того не здогадуючись, стимулюємо свій мозок до дій які зроблять фантазію реальністю?
Але ось біда, людині коли фантазувати. Вона забуває про все, вже ніколи не зробити що щось корисне. Адже в будь-якій ситуації потрібно щось вирішувати, придумати вихід. Не маючи можливості фантазувати робимо прості нехитрі справи без смаку. Тоді і настане порожнеча, нема сенсу в житті. І все трощити, все втрачається, виходить з під контролю. Люди стають ляльками маріонетками, якими управляє хто лиш не побажає. Потрібно щось нове, яке то ім'я, ім'я того що знову буде рухати нас до мети. Інакше настане хаос. Ми самі вже не здатні на таке. Потрібна допомога кого то ззовні.
Чому тільки в дитинстві ми так багато фантазуємо? Тому що тільки тоді наше життя таке чисте, безхмарне. Але ж стаючи потроху дорослішими, нам можна зберегти ту іскру, яка нам потрібна. Час завжди є, потрібно тільки відключиться від світу, глибше поринути у внутрішний світ самого себе. Стати тим, де давно забули його ще будучи дитиною. З яким так добре дружили, свої мрії і фантазії. Ми тоді не лише житимемо відпочинком, а навіть ще складемо плани на своє майбутнє. Деяким вийде зняти з себе усі турботи і рушити в той дивний світ Фантазії.
Саме це, автор піднімає питання про наші проблеми. Де потрібно знайти самого себе. Пізнати і виправити щось у своєму житті, особливо свої помилки. Наша з вами фантазія як дзеркало, в яких відображається все що ми маємо. І дивлячись в ці чарівні дзеркала ми бачимо що можемо виправити, або доповнити собі деякі якості або дії. Навіть відкинути частинку або зупинити те що насувається, і навіть повернути втрачене. Або зруйновано з будь чиєї вини.
Іноді потрібно добре подумати, може змінитися особливо немає потреби? Фантазія змінюється разом з нами. Чіткої відповіді немає, оскільки рухаючись по життю, ми з вами рухаємося і у фантазії. Потрібно тільки зрозуміти, де ця заповітна межа, де зустрічається реальність з вигадкою. Ну вже те в кожного своє, і кожен живе і фантазує по своєму. Варто пам'ятати що впливу стороннього світу на реальний світ іноді не приносить користі, тільки шкоди. Та це залежить від нас самих.
Гарна повчальна книга і з хорошою історією і здоровим глуздом. Книгу варто прочитати не тільки дітям або підліткам а й дорослим. Вона змусить вас переглянути свої погляди на життя і ваші мрії і фантазії.
nevskaya25 про Прилепин: Тума (Современная проза)
04 06
Лицо одряблело, как вчерашний холодец" - собственно, как и сама книга. Читается влет, осилила за несколько часов, на этом все достоинства исчерпываются, остается недоумение: "На кой это всё?" Нет ответа.
Наоригинальничать ……… Оценка: плохо
mysevra про Витковский: Земля Святого Витта (Альтернативная история)
02 06
Потрясающий слог. Феерия фантазии. Но автор в своём слое реальности так увлекается построением предложений, что за ним не всегда угнаться. К тому же этот лёгкий привкус хронического стёба – это, знаете ли, не каждому по плечу. Оценка: неплохо
mysevra про Свечин: Охота на царя [litres] (Исторический детектив)
02 06
Действия капитана Оливопольського полка – беспрецедентная атака на храм – восхитительное в своей простоте решение. Быстро и эффективно. Книга, бесспорно, хороша. Оценка: отлично!
Г.Гуслия про Эдуард Тен
01 06
Полное собрание современных российских штампов. Попаданец ГГ - конечно же ветеран спецназа, конечно же владеет любым холодным оружием так, что опытнейшие бойцы падают на пятой секунде боя, конечно же стреляет из карамультука ………